Дата засування12 – 1492 рік. Дослідник Р. Сулик подає наступні відомості про монастир поблизу Фалиша: “у документах XVI ст. монастир у Фалиші згадується під 1489 р., а село під 1517 роком. Згаданий монастир міг міститися на західній околиці села, де стояла дерев’яна церква св. Іоана Хрестителя.
Це укріплене місце мисового характеру, перерізане з напільної сторони ровом та штучно підсипаною платформою, яка підіймається на висоту
4–5 м від рівня долини. Нахил схилів з північної сторони досягає 60 , а зі східної – 45 . Набагато пологіший схил з південної сторони. Він має невелику терасу, яка утворилася, ймовірно, від існування тут в пізніші часи дерев’яної церкви, а також можливим входом на територію колишнього церковного подвір’я. На самому укріпленні на місці вівтарної частини розібраної церкви споруджено дерев’яний хрест, який 1989 року замінено на мурований. З південної сторони укріплення протікає невеликий потік, який далі впадає в річку Жижаву, що огинає укріплення із західної сторони. Сама територія укріплення не підлягає землеробській діяльності. Тут виявлено на поверхні куски керамічного посуду XVII ст. Обстеження терену проводились в 1985 та 1990 роках. У 1911 р. в селі збудували муровану церкву Усічення Голови св. Івана Хрестителя”
