Не мати звістки від рідної людини, яка знаходиться на війні, боляче, важко й дуже тривожно. У такій ситуації надзвичайно важливо не панікувати, заручитися підтримкою інших близьких людей та діяти виважено й поетапно.
.
Як зорієнтуватися на початку шляху, куди звертатися по допомогу, яку інформацію зібрати та як не нашкодити Захиснику чи Захисниці.
.
Військовослужбовець\виця вважаються зниклими безвісти, коли:
.
відсутні точні дані щодо їхньої долі після неповернення з бойового завдання;
є свідчення від побратимів та посестер про ймовірне потрапляння у полон, але вони не підтверджені офіційно;
є припущення від побратимів та посестер про загибель, але через активні бойові дії неможливо перевірити місце зникнення.
.
Після сповіщення від ТЦК та СП, що Захисник чи Захисниця зникли безвісти, перш за все потрібно:
.
Уточнити:
останнє відоме місце перебування;
обставини зникнення.
.
Подати заяву про розшук до територіального органу Національної поліції України. У заяві необхідно максимально детально вказати:
всі відомі обставини щодо місця перебування;
особливі прикмети людини (шрами, татуювання, пірсинг тощо);
речі, які могли бути при ній (телефон, документи, прикраси);
контактні дані осіб, які можуть підтвердити інформацію.
.
Найближчий родич зниклого має здати біологічні зразки для порівняння ДНК – це допоможе у випадку потреби ідентифікації.
.
Через 24 години після подання заяви необхідно отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). У документі буде зазначено ПІБ слідчого, який веде справу.
.
Відомості з вашої заяви будуть внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
.
Зареєструйтесь в Особистому кабінеті інформаційної системи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Після верифікації заявки надайте всю наявну у вас інформацію в розділі “Надати додаткову інформацію”.
.
Також у кабінеті можна:
відстежувати статус заявки та облікову категорію;
отримувати онлайн-консультації від консультантів Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
.
Зв’яжіться з Національним інформаційним бюро:
16-48
.
Якщо є припущення про потрапляння у полон – зверніться до:
Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України (СБУ):
(044) 321-11-21
+38 (098) 321-11-21
Viber / WhatsApp / Telegram: +38 (067) 650-83-32
: Email: united_center@ssu.gov.ua.
.
Необхідні документи, які мають бути у родичів зниклих безвісти/полонених:
Сповіщення від територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (видає Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішніх справ України). Запит із копіями документів, що підтверджують особу заявника та ступінь споріднення надсилається поштою:
м. Київ, вул. Богомольця, 10, МВС України;
або на email: pgmia@mvs.gov.ua.
Посвідчення на право користування пільгами для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти (видається ТЦК за місцем проживання рідних).
Листи від Національного інформаційного бюро та Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії рф при СБУ, що підтверджують облік зниклої/полоненої людини у Реєстрі оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора.
.
УвагаВнесення до реєстрів – не підтверджує офіційного статусу полоненого. Офіційно підтвердити перебування у полоні може лише держава-агресор.
.
Що ні в якому разі не можна робити:
не публікуйте фото Захисника чи Захисниці у військовій формі на будь-яких ресурсах та у соцмережах;
не повідомляйте його/її останнє місце перебування;
не зазначайте номер військової частини;
не тегайте його/її профіль у соцмережах.
.
Чому це критично важливо
Військовий/кова може перебувати в укритті або вийти з оточення в цивільному одязі – ваша публічна активність може викрити це.
Він/вона може розповідати в полоні іншу історію і це порушить легенду.
Можна ненавмисно розкрити позиції підрозділу, наражаючи інших військових на небезпеку.