УЧАСНИК РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (20.05.1993 – 05.09.2014)
- Прізвище, ім’я, по батькові: Гураль Олег Володимирович
- Позивний (псевдо):
- Місце народження (проживання): село Малі Дідушичі Стрийського району, Львівської області
- Дата народження: 20.05.1993
- Дата смерті (загибелі): 05.09.2014
- Місце загибелі: в районі с. Цвітні Піски на трасі Щастя – Металіст під Луганськом.
- Обставини загибелі: зник безвісти під час бою з російськими найманцями 5 вересня 2014 року
- Місце поховання:
- Військовий підрозділ, посада, звання: 80-та окрема десантно-штурмова бригада
- Нагороди: відзнака командира 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.
- Навчальний заклад: ЗПТО: ВПУ №8 м. Стрия
- Місце роботи:
- Сімейний стан:
Дата та місце народження: 20 квітня 1993 р., село Малі Дідушичі Стрийського району, Львівської області
ЗПТО: ВПУ №8 м. Стрия
Професія: Оператор комп’ютерного набору
Підрозділ: 80-та окрема десантно-штурмова бригада
Безвісти зник 05 вересня 2014 р.
Молодший сержант Олег Гураль (родом із села Малі Дідушичі Стрийського району) зник безвісти під час бою з російськими найманцями 5 вересня 2014 року в районі с. Цвітні Піски на трасі Щастя – Металіст під Луганськом.
Того дня, підрозділ 5-ї аеромобільної роти, в якій служив Олег, йшов на допомогу побратимам із «Айдару», які попали в засідку. Десантники атакували позиції противника, нанесли йому значних втрат, але цей прорив дався нашим військам дорогою ціною – із загиблими та зниклими безвісти.
Як пізніше стало відомо, по цьому маршруту повинні були пересуватися кілька українських колон зі значною кількістю бойової техніки та людей. Якщо б бійці «Айдару» та 80-ї аеромобільної бригади ціною свого життя не попередили про засаду, масштаби трагедії були би значно більші.
22 березня 2017 року матері героя-десантника Олега Гураля вручили відзнаку командира 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.
