УЧАСНИК РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (22.07.1970 – 27.04.2025)
- Прізвище, ім’я, по батькові: Герула Дмитро
- Позивний (псевдо):
- Місце народження (проживання):
- Дата народження: 22.07.1970
- Дата смерті (загибелі): 27.04.2025
- Місце загибелі:
- Обставини загибелі: Загинув, захищаючи Батьківщину в зоні ведення бойових дій.
- Місце поховання: Поховали Захисника на Алеї Слави у Стрию.
- Військовий підрозділ, посада, звання: капітан, офіцер служби радіоелектронної боротьби. З початку повномаштабного вторгнення служив у ЗСУ. З 2024 року був начальником РЕБу Першого окремого штурмового полку Сухопутних Військ 108 батальйону 59 бригади «Вовки Да Вінчі»
- Нагороди:
- Навчальний заклад: Закінчив Обертинську середню школу Тлумацького району Івано-Франківської області. З 1987 по 1990рр. навчався у Калінінградському авіаційному вищому училищі.
- Місце роботи: З 1990 по 2000рр. служив у Калінінграді, Коломиї, Івано-Франківську та у Стрию. Працював начальником зміни столярів в ТОВ «Леон».
- Сімейний стан: співчуваємо дружині, дітям, сестрі та її родині, всім близьким та рідним.
ДМИТРО ГЕРУЛА (22.07.1970-27.04.2025) – капітан, офіцер служби радіоелектронної боротьби. Закінчив Обертинську середню школу Тлумацького району Івано-Франківської області. З 1987 по 1990рр. навчався у Калінінградському авіаційному вищому училищі. З 1990 по 2000рр. служив у Калінінграді, Коломиї, Івано-Франківську та у Стрию. Працював начальником зміни столярів в ТОВ «Леон». З початку повномаштабного вторгнення служив у ЗСУ. З 2024 року був начальником РЕБу Першого окремого штурмового полку Сухопутних Військ 108 батальйону 59 бригади «Вовки Да Вінчі». Загинув, захищаючи Батьківщину в зоні ведення бойових дій.
Щиро співчуваємо дружині, дітям, сестрі та її родині, всім близьким та рідним.
Вічна та світла пам’ять Захиснику України!
22.07.1970-27.04.2025
Капітан, офіцер служби радіоелектронної боротьби.
Закінчив Обертинську середню школу Тлумацького району Івано-Франківської області. З 1987 по 1990рр. навчався у Калінінградському авіаційному вищому училищі.
З 1990 по 2000рр. служив у Калінінграді, Коломиї, Івано-Франківську та у Стрию. Працював начальником зміни столярів в ТОВ «Леон».
З початку повномаштабного вторгнення служив у ЗСУ. З 2024 року був начальником РЕБу Першого окремого штурмового полку Сухопутних Військ 108 батальйону 59 бригади «Вовки Да Вінчі». Загинув, захищаючи Батьківщину в зоні ведення бойових дій.
Похований на Алеї Слави у Стрию.
