УЧАСНИК РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (28.08.1990 – 23.05.2014)
- Прізвище, ім’я, по батькові: Кузьмін Любомир Ігорович
- Позивний (псевдо):
- Місце народження (проживання): смт.Славське Сколівського району Львівської область
- Дата народження: 28.08.1990
- Дата смерті (загибелі): 23.05.2014
- Місце загибелі: С.Новопавлівка Волноваського району Донецької області
- Обставини загибелі: Загинув внаслідок обстрілу санітарного автомобіля
- Місце поховання: Смт.Славське Стрийського району Львівської області, біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці
- Військовий підрозділ, посада, звання: Старший солдат, Водій-електрик медичного пункту 1-го механізованого батальйону, 51-а окрема механізована бригада
- Нагороди: нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Навчальний заклад: Славський ЗЗСО
- Місце роботи:
- Сімейний стан: одружений
народився 28.08.1990 р. в багатодітній сім`ї в смт.Славське Сколівського району. Закінчив місцеву школу в 2008 р. В тому ж році був призваний на строкову службу в Збройні сили України, яку проходив в м. Миколаєві ВЧ А44-65, водієм. Після повернення і на далі проживав в смт. Славське, займався тимчасовими під заробітками. В 2012 році одружився з Гусєвою Світланою Сидорівною. Виховували сина Артема.
Навесні 2014 року був мобілізований і відправлений на схід України в зону АТО.
Загинув 23 травня 2014 р. внаслідок обстрілу санітарного автомобіля поблизу с. Новопавлівка Волноваського району Донецької області.
Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
Любомир був найстаршим з чотирьох братів. 2007 року закінчив ЗОШ. Пройшов строкову армійську службу на посаді водія. Працював у Славському різноробом та водієм.
В часі війни мобілізований у кінці березня 2014-го — водій-електрик медичного пункту 1-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади. Разом із підрозділом у травні 2014 року перебував в районі міста Волноваха на Донеччині.
23 травня 2014 року Любомир виїхав у звичайний рейс. За 5 кілометрів від села Новопавлівка Волноваського району військова санітарна машина УАЗ-«таблетка» була обстріляна автоматною чергою. Солдат Кузьмін загинув. Офіцер, який був поряд із ним, дістав важкі поранення.
За день до того у бою під Волновахою загинули 16 військовослужбовців 51-ї бригади, на місці того бою 2015 року встановлено меморіальну дошку, на ній вказане й ім’я Любомира Кузьміна.
Похований у Славському, почесне поховання біля церкви, з військовими почестями. В останню путь проводжали кілька тисяч людей.
Без Любомира лишились дружина Світлана та 3-річний син Артем. В листопаді 2015 року сім’ю загиблого військовослужбовця забезпечили квартирою у м. Стрий.
Поховання захисників біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці. смт.Славське
