УЧАСНИК РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (18.12.1989 – 20.03.2022)
- Прізвище, ім’я, по батькові: Оприск Микола Васильович
- Позивний (псевдо):
- Місце народження (проживання): м.Миколаїв,
- Дата народження: 18.12.1989р.н.
- Дата смерті (загибелі): 20.03.2022
- Місце загибелі: загинув біля пункту Авдіївка Донецької області
- Обставини загибелі: загинув внаслідок осколкового поранення грудної клітки
- Місце поховання: Похований 27.03.2022 р. на кладовищі в с.Вербіж.
- Військовий підрозділ, посада, звання: Старший солдат, головний сержант-командир гармати 3-ї самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи в/ч А1126
- Нагороди: Указом Президента України від 15.04.2022 року №242/2022 «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Україні, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» IIIступеня (посмертно)
- Навчальний заклад: Закінчив 9 класів Львівської СШ № 15. Навчався у Львівському технікумі залізничного транспорту, здобув професію електромонтера з обслуговування автоматизованих систем керування рухом на залізничному транспорті. Після закінчення технікуму працював на Львівській залізниці
- Місце роботи: Після закінчення технікуму працював на Львівській залізниці, у 2015 році був мобілізований і брав участь у боях у м.Маріуполі Донецької обл.. Повернувшись з АТО, у 2016 році продовжив роботу на Львівській залізниці. У 2019 році переїхав у м.Дніпро, де працював на Придніпровській залізниці
- Сімейний стан: Неодружений
Старший солдат, головний сержант-командир гармати 3-ї самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи в/ч А1126.
Народився 18 грудня 1989 році у м.Львові, де навчався, проживав і працював. Батьки: мати – Оприск Світлана Степанівна, уродженка с.Вербіж; батько – Оприск Василь Михайлович, уродженець с.Кагуїв Миколаївської територіальної громади.
У 1996 році Микола пішов у перший клас Львівської СШ № 15. Закінчивши 9 класів, вступив у Львівський технікум залізничного транспорту, у якому навчався з 2004 р. по 2008 р. і здобув професію електромонтера з обслуговування автоматизованих систем керування рухом на залізничному транспорті. Після закінчення технікуму працював на Львівській залізниці.
У 2015 році був мобілізований і брав участь у боях на сході України, зокрема у м.Маріуполі Донецької області. Повернувшись із АТО, у 2016 році продовжив роботу на Львівській залізниці, яку дуже любив. У зв’язку із сімейними обставинами у 2019 році переїхав у м.Дніпро, де працював на Придніпровській залізниці.
У 2022 році, із початком повномасштабного вторгнення рф, не роздумуючи, звернувся у Кам’янський військкомат, звідки його направили в Новомосковську військову частину А1126, а далі, у складі 25 бригади «БРАГ», скерований для захисту України на східний напрямок Донецької області.
20 березня 2022 року Микола загинув біля Авдіївки в одному із наступальних боїв.
Похований на кладовищі у с. Вербіж.
Залишились батьки та дружина.
Указом Президента України від 15 квітня 2022 року №242/2022, “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі ”, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
уточнено 24.03.2024
