Назва елемента. Традиція виготовлення та використання народної ляльки-напханки у Стрийському районі.
Категорія НКС. знання та практики традиційного способу життя
традиційні ремесла
.
Географія поширення: Стрийський район Львівської області (зокрема територіальні громади району, сільські населені пункти)..
Носії елемента: Носіями традиції є місцеві майстрині народної іграшки, жінки старшого покоління, родини, у яких зберігається практика виготовлення ляльок, а також керівники гуртків, працівники закладів культури, освітяни та майстри, які проводять майстер-класи і передають знання дітям та молоді..
Ініціатор подання: Ольга Боднар, завідувач сектору культурної спадщини Стрийської РДА, майстриня – членкиня Об’єднання народних майстрів та художників-аматорів при КЗ ЛОР «Навчально-методичний центр культури і мистецтв Львівщини» Короткий опис: . Лялька-напханка – це традиційна народна текстильна лялька, локальний різновид ляльки-мотанки, поширений на території Стрийського району. Вона вирізняється особливим способом виготовлення: основу ляльки формують шляхом наповнення тканини натуральними матеріалами – сіном, сухими травами, зерном, вовною або клаптиками тканини. Завдяки цьому лялька
отримує об’ємну форму та символічну «енергію» наповнювачів.
отримує об’ємну форму та символічну «енергію» наповнювачів.
.
Виготовляється лялька вручну, без застосування шиття або з мінімальним його використанням, а кріплення деталей здійснюється шляхом обгортання та перев’язування нитками, що формують голову, тулуб, руки та ноги. Обличчя зазвичай умовне або позначене хрестоподібним знаком, що символізує захист і благополуччя.
Особливе значення має наповнення ляльки. Використовуються рослини, трави та зернові культури, які у народних уявленнях асоціюються з охороною дому, здоров’ям, родинним благополуччям і достатком. Наприклад, барвінок символізує життя і безсмертя душі, безсмертник – здоров’я, мак – захист від лиходійства, верба – Прадерево життя, калина – свято Коляди і Різдва, пшениця – багатство, овес – процвітання роду, гречка – мир у сім’ї, м’ята -оберіг від зла.
Кожен матеріал має сакральний зміст, а їх поєднання створює комплексний оберіг для дому та родини.
Виготовляється лялька вручну, без застосування шиття або з мінімальним його використанням, а кріплення деталей здійснюється шляхом обгортання та перев’язування нитками, що формують голову, тулуб, руки та ноги. Обличчя зазвичай умовне або позначене хрестоподібним знаком, що символізує захист і благополуччя.
Особливе значення має наповнення ляльки. Використовуються рослини, трави та зернові культури, які у народних уявленнях асоціюються з охороною дому, здоров’ям, родинним благополуччям і достатком. Наприклад, барвінок символізує життя і безсмертя душі, безсмертник – здоров’я, мак – захист від лиходійства, верба – Прадерево життя, калина – свято Коляди і Різдва, пшениця – багатство, овес – процвітання роду, гречка – мир у сім’ї, м’ята -оберіг від зла.
Кожен матеріал має сакральний зміст, а їх поєднання створює комплексний оберіг для дому та родини.
.
Лялька-напханка виконувала багато функцій: як іграшка, вона була доступною дитячою забавкою і водночас сприяла вихованню навичок, розвитку уяви та моторики; як оберіг – захищала родину від недоброго впливу, хвороб і злих духів; у обрядовому контексті – брала участь у святкових і ритуальних практиках, супроводжуючи весілля, народження дітей, календарні свята та інші
важливі події. Лялька була символом зв’язку поколінь, передачі традицій і культури, адже її виготовлення здійснювалося у родинному середовищі і передавалося від старших до молодших членів спільноти.
Кольори ляльки також мали важливе значення. Жовтий символізував Сонце і життєдайну силу, червоний – захист від недоброго духу і хвороб, зелений – здоров’я та відродження, блакитний і синій – цілющу воду, білий – чистоту та гармонію, коричневий – родючість і зв’язок із землею. Вибір кольорів залежав від мети створення ляльки та бажаного символічного ефекту.
Лялька-напханка виконувала багато функцій: як іграшка, вона була доступною дитячою забавкою і водночас сприяла вихованню навичок, розвитку уяви та моторики; як оберіг – захищала родину від недоброго впливу, хвороб і злих духів; у обрядовому контексті – брала участь у святкових і ритуальних практиках, супроводжуючи весілля, народження дітей, календарні свята та інші
важливі події. Лялька була символом зв’язку поколінь, передачі традицій і культури, адже її виготовлення здійснювалося у родинному середовищі і передавалося від старших до молодших членів спільноти.
Кольори ляльки також мали важливе значення. Жовтий символізував Сонце і життєдайну силу, червоний – захист від недоброго духу і хвороб, зелений – здоров’я та відродження, блакитний і синій – цілющу воду, білий – чистоту та гармонію, коричневий – родючість і зв’язок із землею. Вибір кольорів залежав від мети створення ляльки та бажаного символічного ефекту.
.
Процес виготовлення ляльки-напханки регламентувався певними традиційними правилами. Заборонялося використовувати голки або інші гострі предмети; всі дії здійснювалися з позитивними думками; часто враховувався місячний календар, що визначав призначення ляльки – захист, успіх або протидію невдачам. Лялька мала хрестоподібну форму, а її зовнішній вигляд і оздоблення залежали від уяви та майстерності творця.
Процес виготовлення ляльки-напханки регламентувався певними традиційними правилами. Заборонялося використовувати голки або інші гострі предмети; всі дії здійснювалися з позитивними думками; часто враховувався місячний календар, що визначав призначення ляльки – захист, успіх або протидію невдачам. Лялька мала хрестоподібну форму, а її зовнішній вигляд і оздоблення залежали від уяви та майстерності творця.
.
Таким чином, лялька-напханка є унікальним витвором народного мистецтва, поєднуючи сакральне значення, традиційні знання та естетичну форму. Вона виступає не лише як дитяча іграшка чи оберіг, але і як символ культурної стійкості, зв’язку поколінь та невмирущих українських традицій.
Таким чином, лялька-напханка є унікальним витвором народного мистецтва, поєднуючи сакральне значення, традиційні знання та естетичну форму. Вона виступає не лише як дитяча іграшка чи оберіг, але і як символ культурної стійкості, зв’язку поколінь та невмирущих українських традицій.
Дата включення: 01 липня 2026 року (розпорядження №66)
Охоронний номер: 46100/0013 н.к.с.
Детальніше: Реєстр Стрийська районна державна адміністрація
